Блог директора вечерней школы: (ч. 2) Заступник директора та організація навчально-виховного процесу у вечірній школі

10. Методична робота.

Організація методичної роботи повинна відповідати законодавству, інструктивно-нормативним документам про школу. Її зміст спрямований на підвищення рівня теоретичної підготовки кожного вчителя, активізацію творчого потенціалу педагогічного колективу, засвоєння і впровадження у шкільну практику прогресивних технологій навчання та виховання, перспективного педагогічного досвіду, підвищення результативності педагогічної праці тощо. (Додаток )

На засіданні педагогічної ради обирається (виходячи з проблеми міста, району) та затверджується науково-методична проблема, над якою буде працювати педагогічний колектив школи. Розробляються етапи реалізації.

Етапи реалізації науково-методичної проблеми

І етап. Концептуально-організаційний (20_/20_ н.р.)

Мета: виявлення стратегічних завдань розвитку НВП й тенденцій розвитку педагогічного процесу.

Завдання: діагностування та анкетування педпрацівників із метою виявлення труднощів і шляхів реалізації проблеми

ІІ етап. Занурення в проблему (20_/20_ н.р.)

Мета: колективне опанування системних підходів, напрямів реалізації проблеми

Завдання: теоретичне вивчення стану проблемного питання в теоретичному та практичному аспектах

ІІІ етап. Реалізація проблеми (20_/20_ н.р.)

Мета: упровадження в НВП технологій навчання, направлених на підвищення якості НВП

Завдання: вивчення, узагальнення та запозичення педагогічного досвіду з упровадження новітніх технологій навчання, створення умов для розвитку учнів та професійного зростання педагогічних працівників

ІV етап. Набуття досвіду (20_/20_ н.р.)

Мета: апробація напрацьованого в особистій практиці; рефлексія особистої діяльності

Завдання: розробка, апробація та впровадження комплексу методичного забезпечення в навчально-виховний процес; діагностування, аналіз проміжних результатів

V етап. Узагальнення результатів (20_/20_ н.р)

Мета: вивчення результативності реалізації науково-методичної проблеми; проектування виходу на нову науково-методичну проблему

Завдання: комплексний аналіз результатів дослідження; оформлення та впровадження результатів дослідження

Центром методичної роботи в школі є педагогічна рада та методичні об’єднання вчителів-предметників, наприклад, гуманітарного циклу, природничо-математичного, класних керівників.

Визначені методичні об’єднання спрямовують та координують діяльність педагогів конкретного циклу предметів, аналізують результативність роботи в межах своєї компетенції, визначають проблемні кола в професійній діяльності та шляхи їх розв’язання. Форми проведення засідань методичних об’єднань та зміст питань для обговорення відповідають загальній тенденції методичної роботи школи: максимальна дієвість, практичність, значущість. Наприклад, на засіданнях розглядаються питання стосовно інструктивно-методичних рекомендацій щодо заповнення сторінок класних журналів; вивчення предметів інваріантної складової навчального плану; підготовка учнів до зовнішнього незалежного оцінювання; використання комп’ютерних технологій та інноваційних методик у процесі навчання; планування заходів; розглядаються основні напрямки соціалізації учнівської молоді в позаурочний час тощо.

Планування методичної роботи відображено у відповідному розділі річного плану «Управління діяльністю педагогічного колективу» і проводиться на діагностико-корекційній основі.

Структура методичної роботи виходить з типу навчального закладу (загальноосвітня школа), враховує організаційну побудову управління. Характер системи методичної роботи, її зміст врегульовуються підходами інноваційного менеджменту.

ЗМІСТ методичної роботи ШКОЛИ

Управлінська діяльність	Інноваційна діяльність	Професійна самоосвіта педагогічного колективу	Форми роботи з розповсюдження педагогічного досвіду
Планування методичної роботи	Вивчення інноваційних технологій	Психолого-педагогічні консультації	Вивчення й узагальнення досвіду
Прогнозування потреб учасників навчально-виховного процесу	Апробація, адаптація до умов навчального закладу	Теоретичні, науково-методичні семінари різних рівнів	Шкільний банк педагогічних наробок
Моніторинг	Методичний супровід організації дослідницької роботи	Семінари-практикуми	Методичний тиждень, предметні тижні, взаємовідвідування уроків
	Поповнення банку інновацій	Робота над індивідуальною методичною темою	Індивідуальне методичне портфоліо
		Індивідуальна самоосвіта	Підготовка матеріалів на ярмарок педагогічних ідей,публікації

Головною метою в роботі методичних об’єднань є створення сприятливих морально-психологічних умов для роботи вчителів, забезпечення загального розвитку особистості, формування високого рівня педагогічної майстерності, стимулювання вчителя до самоосвіти.

Кожне методичне об'єднання працює над власною темою. Складаються плани роботи, протоколи засідань методичних об’єднань та матеріали до них. Плани роботи ШМО відображають усі аспекти їх діяльності: результати роботи за минулий навчальний рік, заходи з удосконалення професійної майстерності вчителів, заходи з вивчення, узагальнення та впровадження прогресивного педагогічного досвіду, заходи з вивчення стану викладання предметів та навчальні досягнення учнів відповідно до державних стандартів.

Вагомим колективним суб’єктом, що вирішує актуальні науково-методичні, навчально-методичні проблеми, є традиційний для школи дорадчий орган − педагогічна рада. Вона визначає основні напрямки і завдання, конкретні форми роботи педагогічного колективу та приймає рішення з основних питань діяльності навчального закладу, зокрема – в науково-методичному аспекті.

Головою педради є директор школи. Тематика засідань педагогічних рад регламентується річним планом роботи закладу на основі аналізу стану навчально-виховної роботи, роботи над методичною проблемою школи. Головне при виборі теми засідання педради – актуальність та спрямованість на відпрацювання та прийняття рішень організаційного, педагогічного і методичного характеру.

Традиційно у закладі протягом навчального року проводиться дві педагогічні ради організаційного характеру, спрямовані на підведення підсумків роботи за окремий період та корекції на їх підставі подальшої роботи педагогічного колективу; одна педагогічна рада – науково-методичного спрямування, одна - виховного.

Питання:

- планування та режим роботи школи;

- переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі документів про освіту, нагородження;

- допуск учнів-екстернів до ДПА в їх випуск з відповідними документами;

- підвищення кваліфікації педагогічних працівників, упровадження передового педагогічного досвіду;

- тематичні питання з навчальної та виховної роботи;

- моральне та матеріальне заохочення учнів та працівників навчального закладу.

В організації методичної роботи з педкадрами запроваджуються як традиційні, так і інноваційні форми та методи роботи, зокрема, методичні діалоги, «круглі столи», методичні диспути, тренінги тощо.

Кожен учитель повинен мати портфоліо, у якому відображено результати його діяльності, наявні картки зростання педагогічної майстерності.

Схема портфоліо може бути такою:

ВІЗИТНА КАРТКА

Предмет викладання -

Освіта -

Категорія –

Звання –

Стаж –

Курси підвищення кваліфікації:

№ з/п

Назва курсу

Рік проходження

Заклад

№ свідоцтва

Педагогічне кредо:

Життєве кредо:

Проблема, над якою працюю:

Мета:

Етапи реалізації:

I. Концептуально-організаційний (20_/20_ н.р.)

II. Занурення в проблему (20_/20_ н.р.)

III. Реалізація проблеми (20_/20_н.р.)

IV. Набуття досвіду (20_/20_ н.р.)

V. Узагальнення результатів (20_/20_н.р.)

ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Програми, за якими працюю:

№ з/п

Предмет

Назва програми

Знання та використання сучасних освітніх технологій:

№ з/п

Назва педагогічної технології

Примітка

МЕТОДИЧНА РОБОТА

Участь у шкільних, районних, міських колективних формах роботи

(педради, методичні об’єднання, семінари, конференції тощо)

№ з/п

Дата

Назва заходу

Де проходив

Вихід

МОНІТОРИНГ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

1. За кількістю контрольних робіт по класах складати графіки, діаграми протягом навчального року.

2. Аналітичний аналіз (описовий звіт) кожної контрольної роботи: які допускалися помилки, розробити заходи щодо усунення помилок (як ці помилки буде усувати вчитель, які колективні форми роботи (шкільні, районні, міські) відвідає, щоб усунути прогалини, опрацьована література).

3. Аналіз роботи класу за 3 роки: графічний, аналітичний.

4. Завдання щодо поліпшення вивчення предмета.

ВІДКРИТІ УРОКИ

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

Наприкінці роботи над проблемою зробити графічний та аналітичний аналіз досягнень учителя та учнів за 5 років.

Методичний кабінет (відповідальний заступник директора з НВР) працює в нерозривній єдності з бібліотекою закладу (навіть організаційно – єдиний інформаційний навчально-методичний простір (центр)), забезпечує науково-методичний супровід та інформування педагогів з різних питань організації навчально-виховного процесу; надає допомогу вчителям, які навчаються на курсах підвищення кваліфікації; дає можливість ознайомлення з новинками педагогічної літератури методичної спрямованості, індивідуальне консультування педагогів тощо. На базі методичного кабінету організовується робота шкільної атестаційної комісії та методичної ради (якщо є).

Схема плану роботи шкільного методичного кабінету на 20_/20_ н.р.

1. Конституція України, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Типове положення про атестацію педагогічних працівників, урядові документи з питань освіти.

2. Документи навчального закладу:

· план роботи закладу;

· навчальні програми;

· накази про організацію методичної роботи;

· методичні рекомендації щодо вивчення предметів;

· матеріали засідань методичної ради;

· матеріали педагогічних читань, науково-практичних конференцій.

3. Матеріали щодо організації підвищення професійної компетентності педпрацівників:

· документація шкільних методичних об`єднань, а також інших професійних об`єднань педагогів (плани роботи, протоколи засідань, тексти виступів, розробки уроків, зразки наочності тощо);

· матеріали роботи над науково-методичною проблемою закладу та району;

· індивідуальні плани самоосвіти педпрацівників;

· план-розклад проведення методичних заходів з педагогічними працівниками у поточному навчальному році;

· перспективний план проходження курсів підвищення кваліфікації педпрацівників;

· перелік спецкурсів, що пропонує КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» на поточний календарний рік;

· наявність звітності за результатами відвідування групових, колективних форм методичної роботи та проходження курсів та спецкурсів;

· матеріали щодо виявлення, вивчення, узагальнення та поширення ППД;

· матеріали професійних конкурсів педпрацівників;

· матеріали «Сучасний урок – все про нього»; «На допомогу вчителю», «Аналіз та самоаналіз уроків» тощо;

· матеріали щодо організації роботи з молодими спеціалістами.

4. Матеріали щодо атестації педагогічних працівників:

· графік проведення атестації у поточному році;

· план роботи атестаційної комісії;

· портфоліо педагогічних працівників;

· матеріали діагностування педагогічних кадрів;

· перспективний план проходження атестації;

· Типове положення про атестацію педпрацівників (зі Змінами до Положення);

· індивідуальні плани підготовки та проходження атестації;

· розробки уроків;

· матеріали вивчення та оцінювання системи досвіду роботи педпрацівників;

· матеріали «На допомогу педпрацівнику, який атестується»;

· індивідуальні картки професійного зростання.

5. Матеріали щодо атестації навчального закладу (методичний аспект):

· моніторинг стану викладання предметів;

· моніторинг навчальних досягнень учнів;

· план заходів щодо вирішення виявлених проблем;

· індивідуальні плани заходів, що направлені на підвищення ефективності викладання навчальних предметів.

6. Наявність папки, у якій знаходяться матеріали про проведення традиційних щорічних конкурсів.

7. Науково-методична література (виставка, картотека).

8. Доступ до мережі Інтернет.

9. Матеріали щодо проведення позакласної та позашкільної роботи:

· матеріали виховної роботи;

· сценарії позашкільних заходів;

· матеріали щодо проведення та підсумків олімпіад, МАН;

· графік проведення додаткових занять, консультацій, гуртків, факультативів;

· матеріали щодо участі школярів у конкурсах різних рівнів.

10. Матеріали впровадження у практику роботи закладу інноваційних педагогічних технологій.

11. Матеріали дослідно-експериментальної діяльності закладу.

12. Банки даних:

· банк даних про вчителів, які працюють в інноваційному режимі;

· банк даних про якісний склад педагогічних кадрів;

· банк даних публікацій та друкованих робіт педпрацівників закладу;

· тощо (за потребою).

13. Картотеки даних:

· картотека передового педагогічного досвіду;

· вивчення, узагальнення і втілення ППД:

Папка з досвідом роботи повинна містити такі матеріали:

Титульний лист (додаток № 1/подається в друкованому та електронному вигляді на диску СD-R або СD-RW).

Висновок про педагогічну та методичну діяльність учителя (додаток № 2/подається в друкованому та електронному вигляді на диску СD-R або СD-RW).

Анкета автора досвіду (додаток № 3/подається в друкованому та електронному вигляді на диску СD-R або СD-RW).

Витяг з протоколу засідання педагогічної ради навчального закладу, на якому було прийнято рішення про узагальнення досвіду на рівні навчального закладу та рекомендовано до вивчення та узагальнення на рівні району (подається в друкованому та електронному вигляді на диску СD-R або СD-RW).

Картку обліку ефективного педагогічного досвіду (додаток № 4/ подається в друкованому та електронному вигляді, картка повинна бути обсягом 1-2 сторінки друкованого тексту, де стисло, конкретно та конструктивно викладені провідна ідея досвіду, мета досвіду, завдання, спрямовані на реалізацію мети, наукова основа, тобто досвід яких авторів вивчався та обраний за основу власного досвіду з даної проблеми, актуальність та новизна). Опис досвіду (подається в друкованому та електронному вигляді на диску СD-R або СD-RW).

Опис досвіду має розкривати провідну ідею досвіду, містити обґрунтування вибору теми досвіду, висвітлювати актуальність. В описі повинен бути зроблений стислий аналіз науково-методичних джерел, а також зазначені науковці, педагоги або методисти, які працювали або працюють над даною проблемою. В описі досвіду необхідно посилатися на додатки, які мають підтверджувати зазначені автором факти (наприклад: «Під час проведення уроків вивчення нового навчального матеріалу використовуються такі форми організації роботи учнів на уроці як робота в групах. Як додатки можна надати цикли уроків відповідно до проблеми (теми) досвіду (або з конкретної теми навчального матеріалу, або в залежності від типу уроку тощо), дидактичні матеріали, опис методів та технологій, що використовуються автором досвіду, наукові статті, перелік публікацій автора досвіду тощо. За змістом опис досвіду повинен розширювати зміст інформації, що закладена в картку обліку ефективного педагогічного досвіду. Буде доцільним представлення системи роботи учителя у вигляді структурованої схеми. Ця схема має бути позначена як додаток.

Вимоги до оформлення опису:

Ø обсяг до 5-6 аркушів друкованого тексту;

Ø шрифт Times New Roman, розмір 14;

Ø міжрядковий інтервал - 1,5.

1) Додатки (див. п. 5 ПАМ`ЯТКИ/ подаються в електронному вигляді на диску СD-R або СD-RW)

2) Науково-методичні джерела (список/ подається в друкованому та електронному вигляді на диску СD-R або СD-RW).

· картотека нормативних документів про освіту;

· картотека психолого-педагогічної літератури;

· картотека публікацій, друкованих робіт педпрацівників;

· картотеки аудіо-, відеотеки кращих освітянських доробок;

· тощо (за потребою).

14. Виставка публікацій, друкованих робіт педпрацівників. Між

собою додатки краще за все розділяти кольоровими аркушами, на яких в правому верхньому куточку записувати: ДОДАТОК №__. У центрі цього аркуша необхідно визначити зміст додатку, наприклад; «Дидактичні матеріали з теми: «Складно сурядні речення» або «Інформаційно-комунікативні технології на уроках правознавства».

Додаток № 1

Управління освіти адміністрації ________ району

Харківської міської ради

ПОВНА НАЗВА ЗНЗ

Досвід роботи учителя

П.І.Б. учителя повністю за темою (з проблеми):

......................................................................................

Можна розмістити фото

м. Харків

200_ рік

Додаток № 2

Висновок

про педагогічну та методичну діяльність

учителя (предмет) (навчального закладу) (П.І.Б. повністю)

За формою Висновок повинен нагадувати рецензію або відгук. Обсяг висновку 1 сторінка друкованого тексту (шрифт Times New Roman, розмір 12 або 14; міжрядковий інтервал – 1 або 1,5).

Орієнтовний перелік відомостей, які повинні бути відображені у висновку:

- педагогічний стаж учителя;

- який ВНЗ та за якою спеціальністю закінчив конкурсант, у якому році (якщо учитель має кілька дипломів про вищу освіту, то обов’язково вказати, які саме ВНЗ та за якою спеціальністю закінчив);

- кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, науковий ступінь (якщо такий є);

- характеристика рис особистості конкурсанта;

- тема досвіду, над якою працює вчитель та термін;

- провідна ідея досвіду;

- оцінка досягнень учителя у розрізі проблеми (теми) над якою працює;

- відгуки учнів та їхніх батьків про роботу вчителя;

- результативність участі вчителя у конкурсах професійної майстерності, виставках-ярмарках педагогічних ідей;

- наявність друкованих робіт та публікацій з проблеми (теми), над якою працює (якщо такі є);

- досягнення учнів даного вчителя;

- нагороди та відзнаки тощо.

Директор (назва ЗНЗ) (П.І.Б. директора)

(печатка, підпис)

Додаток № 3

Анкета автора досвіду

1. П.І.Б. автора - __________________________________

2. Дата народження - __________________________

3. Домашня адреса - ___________________________

4. Телефон - __________________________________

5. Стаж педагогічної роботи - ___________________________

6. Які навчальні заклади та в якому році закінчив (-ла) __________________________________________________________

7. Спеціальність за дипломом - _______________________________

8. Кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, науковий ступінь - ________________________________________________________

9. Місце роботи, телефон - ___________________________________________________________

Додаток № 4

КАРТКА ОБЛІКУ ЕФЕКТИВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

Тема досвіду

________________________________________________________________________________________________________________________

Провідна ідея досвіду

________________________________________________________________________________________________________________________

Мета досвіду

________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання, спрямовані на реалізацію мети досвіду

________________________________________________________________________________________________________________________

Актуальність досвіду (обґрунтування вибору теми досвіду)

________________________________________________________________________________________________________________________

Наукова основа досвіду

________________________________________________________________________________________________________________________

Новизна

________________________________________________________________________________________________________________________

Адреса досвіду:

________________________________________________________________________________________________________________________

Автор досвіду:

________________________________________________________________________________________________________________________

15. Поповнення методичного кабінету новими матеріалами.

16. Тематика засідань методичних об’єднань:

1. Аналіз методичної роботи за минулий навчальний рік. Основні завдання у 20_/20_ навчальному році. Особливості педагогічної діяльності колективу в поточному навчальному році в умовах реалізації науково-методичної проблеми.

2. Узгодження планів роботи методичних об’єднань.

3. Запровадження вимог інструктивно-методичних рекомендацій.

4. Проведення атестації педагогічних працівників.

5. Форми і методи активізації навчальної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час.

6. Предметні тижні – одна з форм активізації інтересу до предмета.

7. Творчі звіти методичних об’єднань. Реалізація планів роботи методичних об’єднань.

8. Використання міжпредметних зв’язків на уроках.

9. Планування та проведення гурткової роботи.

10. Підсумки атестації педагогічних працівників.

11. Поповнення банку даних про досягнення психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду.

12. Огляд нормативних документів, новинок психолого-педагогічної літератури.

13. Планування роботи методичних об’єднань на 20_/20_ навчальний рік.

Досягнення мети в аспекті управління діяльністю педагогічного колективу здійснюється у відповідних формах методичної роботи. Крім педагогічної ради та методичних об’єднаннь, це:

- ярмарок педагогічних ідей, семінари, конференції (колективні);

- методичні консультації, співбесіди, взаємовідвідування, аналіз уроків (індивідуальні).

За змістом форми здійснення методичної роботи в закладі мають переважно інноваційний характер. Основний акцент - на індивідуальних особливостях, особистісно-соціальних, професійних неповторних якостях працівників.

При наявності молодих спеціалістів у середовищі педагогічних працівників, надається систематична індивідуальна методична допомога відповідній категорії фахівців у розв'язанні конкретних проблем щодо методики викладання, сучасних вимог до неї, щодо технологій навчання та виховання, щодо особливостей роботи зі шкільною документацією.

17. Вивчення рівня навчально-виховної роботи, рівня навчальних досягнень учнів (внутрішньошкільний контроль, моніторинг навчальних досягнень учнів, робота шкільної бібліотеки, практичного психолога).

З метою здійснення моніторингу стану викладання навчальних предметів та рівня навчальних досягнень учнів складається перспективний план вивчення стану викладання навчальних предметів. Відповідно до річного плану роботи школи , поточних планів роботи директора та заступника директора, графіків атестації тощо здійснюється внутрішньошкільний контроль, складаються довідки, видаються відповідні накази.

Контроль за рівнем навчальних досягнень учнів

Етапи вимірювання навчальних досягнень учнів

1. Визначення цілей і формування гіпотез дослідження.

2. Підготовка інструментарію вивчення:

Ø вибір показників, які характеризують результати вивчення;

Ø розробка засобів для отримання цих показників;

Ø розробка науково обґрунтованих методів отримання на основі вказаних показників кількісних оцінок результатів навчання.

3. Виділення і якісний аналіз чинників, які можуть впливати на навчальний процес і його результати та які треба враховувати в дослідженні.

4. Вживання прихованих чинників, які можуть вплинути на результати експертної контрольної роботи чи інші методи вимірювання.

5. Визначення вибірки учнів, результати яких будуть піддаватися вимірюванню.

6. Практична організація і проведення вимірювання, збір первинних даних.

7. Статистична обробка даних.

8. Якісний аналіз та інтерпретація.

Вимоги до умов виявлення реальних показників у процесі оцінювання

Не можна, щоб:

Ø учні були попередньо ознайомлені із завданнями;

Ø учні обмінювалися інформацією під час оцінювання;

Ø був неправильно визначений час для оцінювання;

Ø завдання не відповідали рівню вимог викладання предмета;

Ø завдання були або завищеними, або заниженими;

Ø завдання не відповідали обсягові навчального матеріалу;

Ø учитель допомагав учням у процесі оцінювання.

Вивчення рівня навчальних досягнень учнів,

сформованості практичних умінь і навичок

1. Рівень навчальних досягнень школярів і практичних умінь та навичок з навчального предмета, його динаміка.

2. Рівень сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок школярів.

3. Якість виконання навчальних програм (ступінь засвоєння учнями обов'язкового мінімуму знань, умінь і практичних навичок, які передбачені державним стандартом та навчальними програмами; відповідність рівня навчальних досягнень учнів рівню їх навчальних можливостей).

4. Ефективність роботи вчителя із засвоєння учнями знань, умінь і практичних навичок:

ступінь реалізації навчальних, розвивальних і виховних цілей уроку;

забезпечення активної розумової діяльності учнів на уроці;

ефективність використовуваних форм, методів, прийомів та засобів навчання;

робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його багаторазового повторення;

урахування індивідуальних навчальних особливостей школярів на різних етапах уроку та в нормуванні домашніх завдань;

ефективність роботи з підготовки школярів до тематичних оцінювань;

стан роботи з повторення навчального матеріалу;

індивідуальна робота зі школярами, які пропустили навчальні заняття;

контрольно-оцінювальна діяльність учителя.

5. Причини прогалин у знаннях учнів та шляхи їх усунення.

Директорські контрольні роботи мають виявити:

1. Глибину знань і практичних навичок школярів у трьох рівнях:

• наявність самого факту знань;

• уміння застосовувати знання за зразком;

• уміння застосувати знання у нестандартних ситуаціях.

2. Залежність рівня навчальних досягнень учнів від їхнього розвитку та допомогти вчителю врахувати індивідуальні особливості учнів певного класу при організації навчально-виховної роботи з ними.

Ввивчення стану викладання навчального предмета

№ з/п	Зміст питання, яке вивчається	Методи і форми вивчення
1	Обізнаність учителів з вимогами навчальних програм та методичними рекомендаціями щодо викладання предмета	Співбесіда з учителем
2	Стан календарного планування: відповідність планування вимогам навчальних програм; доцільність розподілу тем; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань	Ознайомлення з програмами, календарним плануванням
3	Стан поурочного планування (систематичність, якість). Використання додаткової літератури під час підготовки до уроків	Вивчення поурочного планування. Бесіда з учителем
4	Стан виконання навчальних програм (зіставлення календарних планів із записами в класних журналах, зошитах і щоденниках учнів, виконання графічних, контрольних, практичних, лабораторних робіт, робіт з розвитку зв'язного мовлення, творчих робіт — проводиться в урахуванням специфіки предмета)	Вивчення класних журналів, зошитів учнів, календарного та поурочного планування вчителя
5	Стан навчально-матеріальної бази викладання предмета	Вивчення обладнання кабінету
6	Стан ведення класного журналу	Вивчення класного журналу
7	Стан ведення та перевірки учнівських зошитів	Ведення учнівських зошитів
8	Рівень навчальних досягнень учнів та сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок	Аналіз контрольних робіт, тестування, графічних робіт, співбесід з учнями.
9 9.1 9.2 9.3 9.4 9.5 9.6 9.7 9.8 9.9 9.10 9.11 9.12 9.13 9.14	Якість навчального процесу Рівень перебудови навчального процесу на засадах гуманізму, демократизму та особистісної орієнтації Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних і розвивальних завдань уроку Раціональність вибору структури уроку Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів роботи на різних етапах уроку. Впровадження інноваційних технологій Рівень розумової та пізнавальної діяльності школярів Стан диференціації та індивідуалізації навчальної діяльності школярів на різних етапах уроку Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого. Рівень організації роботи з навчальною книгою Зміст, обсяг, диференціація, пояснення та своєчасність подачі домашнього завдання і стан його виконання Організація роботи класу. Робоче місце вчителя і учнів. Дотримання режиму та санітарно-гігієнічних вимог щодо організації навчального процесу Рівень засвоєння програмового матеріалу на уроці. Результативність обліку навчальних досягнень учнів Обізнаність учителів з критеріями оцінювання	Спостереження за уроками
10 10.1 10.2	Ознайомлення учнів із: - тривалістю вивчення теми, термінами та формою проведення тематичного оцінювання; критеріями оцінювання - питаннями та орієнтовними завданнями, які будуть винесені на оцінювання	Спостереження за уроками, співбесіди з учнями, вчителями
11	Позакласна робота з предмета	Вивчення роботи, гуртків, студій, позакласні заходи з предмета
12	Виховний вплив навчання	Спостереження за уроками, позакласними заходами

Основні вимоги щодо аналізу контрольного діагностування та

прийняття рішення за підсумками його проведення

1. Результати контролю слід аналізувати:

• з урахуванням рівня навчальних можливостей дітей (доцільно мати в навчальному закладі відомості про навчальні можливості учнів кожного класу);

• разом з учителем.

2. Дуже добре було б проводити аналіз у порівняльному плані (з урахуванням результатів попередніх перевірок).

3. Приймати рішення за підсумками контролю потрібно разом з учителями.

3.1. Якщо в процесі перевірки виявлено серйозні прогалини в знаннях учнів класу, то:

• слід перевірити, на якому рівні проходить навчання учнів з даного предмета;

• виявити послідовність різноманітних письмових робіт, які виконували учні цього класу з даного предмета;

• з'ясувати, як учитель проводить перевірку письмових робіт, яка робота проводиться над допущеними помилками;

• виявити зв'язок між рівнем навчальних досягнень учнів і якістю викладання предмета. При цьому важливо, щоб цей зв'язок був правильно визначений не тільки перевіряючим, але й учителем;

• глибоко і всебічно проаналізувати причини низького рівня навчальних досягнень школярів і разом з учителем намітити конкретні заходи щодо їх подолання.

3.2.Якщо в процесі перевірки виявлено серйозні прогалини в знаннях учнів даного класу з кількох предметів, то результати проведеної роботи з вивчення причин такого становища слід винести на обговорення малої педагогічної ради, педагогічного консиліуму.

3.3.Якщо в процесі перевірки виявлено серйозні прогалини в знаннях окремих учнів, то шкільному адміністратору разом з учителем слід організувати додаткові індивідуальні заняття з такими школярами.

3.4.Цю роботу треба проводити у тісній співпраці зі шкільним психологом та класними керівниками.

3.5.До роботи з ліквідації допущених помилок мають бути задіяні вчителі, класні керівники, практичний психолог, педагог-організатор.

Вивчення стану викладання, рівня навчальних

досягнень учнів у старших класах

Українська мова

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Забезпеченість учнів підручниками.

1.3.Забезпеченість кабінету програмовою літературою, наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.5. Систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.6.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання української мови та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Застосування інтерактивних методів навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчального процесу. Застосування сфокусованих на учневі методів, форм роботи — дискусія, рольова гра, групова робота, керовані дослідження, контракти і проекти, самостійні дослідження, самооцінювання тощо.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи учнів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності учнів. Забезпечення оптимальних умов для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня, урахування його індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочень до самостійності у вивченні української мови, самопізнанні, саморозвитку.

3.1.7.Здійснення вивчення мови як засобу спілкування у процесі взаємопов'язаного і цілеспрямованого вдосконалення чотирьох видів мовленнєвої діяльності учнів - аудіювання, читання, говоріння й письма:

• удосконалення аудіювання (слухання — розуміння): регулярне використання соціально-підготовлених цілеспрямованих (навчальних і контрольних) завдань з розвитку умінь слухати, розуміти, аналізувати й оцінювати усне висловлювання (його зміст, особливості побудови, мовного оформлення тощо) добір з прослуханої інформації тих її елементів, які необхідні для розв'язання комунікативних завдань; застосування завдань, що передбачають короткі відповіді на запитання за змістом тексту; складання плану прослуханого; вибір правильної відповіді із декількох запропонованих; спостереження за мовними виражально-зображуваними засобами; використання текстів художнього, публіцистичного, наукового та інших стилів для диктантів, переказів, складання діалогів, читання вголос і мовчки, спостереження за мовними засобами, списування тощо.

• вдосконалення говоріння (формування і розвиток умінь і навичок діалогічного і монологічного мовлення): заучування учнями невеликих текстів, віршів, загадок, прислів'їв, приказок, матеріалів для рольових ігор тощо; складання відповідей на основі почутого або прочитаного тексту, усних повідомлень та їх відповідей на лінгвістичну тему тощо; переказування почутого або прочитаного (докладно, стисло, вибірково) текстів різних типів, стилів і жанрів мовлення.

• удосконалення навичок виразного читання вголос (інтонаційна правильність; достатня швидкість; уміння виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторського задуму та ін.); навичок читання мовчки (ознайомлення з його різновидами — ознайомлювальним, навчальним, переглядовим; читання мовчки незнайомого тексту швидше, ніж уголос; розуміння і запам'ятовування після одного прочитання фактичного змісту тексту, логічні відношення, які закладені в ньому; розуміння основної думки тексту, позиції автора; сприймання зображувально-виражальних засобів прочитаного тексту);

• удосконалення навичок письма: написання робіт творчого характеру (усні й письмові перекази і твори різних типів, стилів і жанрів мовлення тощо); оволодіння учнями життєво необхідного жанрового мовлення (конспект, реферат, доповідь, виступ на зборах, під час дискусії, рецензія тощо); надання переваги для створення самостійних висловлювань таким темам, які були б пов'язані з життєвим досвідом учнів, зацікавлювали б їх, викликали інтерес, прагнення поділитися думками, зближували реальну і навчальну мовленнєву діяльність, мали б чітке виховне спрямування тощо.

3.1.8. Вивчення мови на основі створеної українським народом оригінальної і яскравої культури, відображеної у міфології, традиціях і звичаях, усній народній творчості, у творах красного письменства, а також акумульованих у перекладних літературних творах культур інших народів, трансформування учнями відомостей з мови, літератури, історії та інших предметів, власного життєвого досвіду, що здійснюється у процесі підготовки усних та письмових творів, під час виконання творчих робіт інших жанрів, в особистісно неповторний погляд на життя, у переконання, світоглядні установки, ідеали, у знання культурних реалій, які забезпечують органічне входження в суспільство, визначення свого місця в ньому, реалізацію потенційних можливостей особистості.

3.1.9. Здійснення вивчення мовних понять, правописних правил, орфоепічних норм, явищ, закономірностей: на основі тексту (висловлювання) як результату мовленнєвої діяльності; на основі передбачення застосування вивченого в мовленнєвому процесі; у ході аналізу актуальних навчальних і життєвих проблем, у розв'язанні яких учні бачать особистісний сенс, унаслідок чого формуються їхні пізнавальні можливості щодо вивчення мови.

3.1.10.Вдале використання комплекту навчальних засобів, який задовольнив би освітні потреби школярів, різнобічна система завдань і вправ, що передбачає актуалізацію і реалізацію комунікативної, пізнавальної, культуроносної, експресивної, естетичної, ідентифікаційної, креативної тощо функцій мови.

3.1.11.Різнобічне і систематичне збагачення мовлення учнів лексичними, фразеологічними, граматичними, стилістичними та іншими виражальними засобами мови.

3.1.12.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.

3.1.13.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.14.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.15.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів:

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, критеріїв та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень учнів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОНмолодьспорту України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, учительського та директорського контролів, вивчення стану дотримання критеріїв оцінювання в процесі оцінки різних видів усних і письмових робіт).

3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, робочі зошити).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять гуртка знавців української мови, клубів, товариств юних любителів рідної мови тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів української мови, організація лекторіїв тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах, конкурсах знавців рідної мови імені П. Яцика, роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету української мови і літератури.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з української мови (доцільно проводити відстеження показників з урахуванням рівня навчальних можливостей школярів).

Українська література

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Забезпеченість учнів підручниками.

1.3.Забезпеченість бібліотеки програмовою літературою.

1.4.Забезпеченість кабінету програмовою літературою, наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.5.Забезпечення технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.6.Систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.7.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання української літератури та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійно здобувати знання, самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо. Робота вчителя щодо спонукання робити певні оціночні висновки.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення української літератури у профільних класах.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.11.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу. Вивчення літератури в національному і світовому культурологічному контекстах.

3.1.12.Зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому — прищеплення і утримання бажання читати. Позакласне читання учнями програмової літератури. Пізнання загальної досвідченості учнів. Повернення втраченого престижу національної літератури, виховання її майбутнього читача і шанувальника.

3.1.13.Формування гуманістичного світогляду.

3.1.14.Розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтва слова, естетичного смаку, вміння розрізняти явища класичної масової культури духовного світу, творчих і комунікабельних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, вміння аргументовано доводити власну думку.

3.1.15.Вироблення вміння компетентного і цілеспрямовано орієнтування в інформаційному і комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на уроках літератури знання, навички у практичному житті.

3.1.16.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОНмолодьспорту України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, розвитку зв'язного мовлення, робочі).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять, літературного гуртка, клубів, товариств юних любителів літератури тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів літератури, організація лекторіїв тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах, конкурсах, роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету української мови і літератури.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з української літератури.

5.3.Рівень розвитку ключових компетентностей школярів:

• соціальних (активна участь у суспільному житті, здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість: розвиток комунікативних якостей і здатність розв'язувати проблеми); формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів;

• мотивація (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

• функціональних: естетична, культурологічна, мовна, комунікативна (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

Іноземна мова

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Забезпеченість учнів підручниками.

1.3.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.5.Систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.6.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання іноземної мови та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Пріоритетне застосування видів діяльності, які пов'язані з формуванням в учнів умінь і навичок використовувати мову як засіб спілкування.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення іноземних мов у профільних класах (групах).

3.1.7.Робота з мовленнєвого, соціокультурного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів.

3.1.8.Робота з розвитку основних комунікативних умінь:

• уміння здійснювати установлене спілкування (у монологічній і діалогічній формах);

• уміння розуміти зі слуху зміст автентичних текстів;

• уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів з різним рівнем розуміння змісту;

• уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань;

• уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови;

• уміння використовувати за необхідності невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів.

3.1.9. Робота з оволодіння школярами мовними засобами реалізації усного і писемного мовлення.

3.1.10.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу. Здійснення навчально-виховного процесу з опорою на основні дидактичні та методичні принципи: комунікативної спрямованості; ситуативної та тематичної організації навчального матеріалу; урахування особливостей рідної мови та досвіду, набутого учнями у її вивченні; взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності.

3.1.11.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.12.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

3.1.13.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

3.1.14.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, специфікою виставлення тематичного балу.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОНмооодьспорту України.

3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, робочі, словники).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативів гуртків, клубів, товариств знавців іноземної мови тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів іноземної мови тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з іноземної мови.

4.4.Профорієнтаційна робота в процесі викладання та в процесі позакласної роботи.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з іноземної мови.

Література

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Наявність можливості забезпечення учнів під час проведення уроків програмовою літературою.

1.3.Забезпеченість учнів підручниками.

1.4.Забезпеченість бібліотеки програмовою літературою.

1.5.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.6.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.7.Систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.8.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання зарубіжної літератури та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці.

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.3. Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення зарубіжної літератури у профільних класах.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці. Особливості роботи з художнім текстом. Використання на уроках оригінальних текстів.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності (портрети, таблиці, малюнки, роздатковий і дидактичний матеріал тощо), технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.12.Формування в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова.

3.1.13.Навчання школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів світової літератури.

3.1.14.Оптимальність обсягу літературознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу та інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з розумінням задуму і стилю автора, бачити кожний конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах.

3.1.15.Розвиток усного і писемного мовлення школярів, а також їхнього мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне та ін.).

3.1.16.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, робочі).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять, курсів за вибором, гуртка, клубу, товариства юних любителів зарубіжної літератури тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів зарубіжної літератури тощо.

Результативність участі учнів у олімпіадах.

4.3.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм із зарубіжної літератури.

Історія

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Забезпеченість учнів підручниками.

1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.5.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.6.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання історії та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення історії у профільних класах.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності (карти, таблиці, малюнки, роздатковий і дидактичний матеріал тощо), технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.11.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

3.1.12.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.5. Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівської документації (робочі зошити, зошити для тематичних оцінювань).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять, історичного гуртка, клубу, товариства юних любителів історії тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів історії, екскурсій, організація лекторіїв тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з історії, роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з історії (бажано проводити з урахуванням даних діагностики рівня розвитку, навчальних можливостей школярів).

Людина і світ

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Забезпеченість учнів підручниками.

1.2.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.3.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.4.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.5.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання курсу та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Переважання діалогічної форми викладання матеріалу. Застосування підсумкових співбесід.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Підготовка учнями рефератів та участь у колективному виконанні одного із запропонованих проектів.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів, отримання ними з різних предметів біології, географі та історії, літератури тощо. Пов'язування цих знань з основами сучасного людинознавства і суспільствознавства.

3.1.11. Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

3.1.12.Опора вчителя при викладанні курсу на головні методичні засади, які виражають його специфіку, а саме — цілісність і системність, гуманоцентризм, синтетичність розвитку особистості, відкритість, органічне поєднання локального і глобального, гармонізація відносин.

3.1.13.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.4.Робота з удосконалення методики оцінювання. Комплексність оцінювання (обсяг і глибина знань; сформованість ціннісних орієнтацій, соціальних якостей, умінь та навичок; сформованість тих чи інших оціночних ставлень та ціннісних орієнтацій).

3.3.Стан ведення учнівських зошитів.

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета (гуртки, клуби, товариства, науково-практичні конференції, тематичні вечори, лекторії тощо).

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з курсу.

5.3.Рівень сформованості вмінь.

5.3.1.Творчо застосовувати отримані знання в нестандартних життєвих ситуаціях для розв'язання різноманітних проблем.

5.3.2.Самостійно знаходити інформацію з різних питань людинознавства та суспільства, володіння простими способами збору такої інформації.

5.3.3.Захищати свої конституційні права і свободи, виконувати загальнолюдські та громадянські обов'язки, оприлюднювати і аргументовано відстоювати власну думку, вести дискусію з представниками інших поглядів чи переконань у випадках виникнення конфліктних ситуацій.

5.4. Рівень сформованості навичок групової співпраці у процесі виконання тих чи інших проектів і розв'язання певних соціальних проблем, участі у громадському житті своєї школи, місцевості.

Географія

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Наявність географічного майданчика, його стан та організація роботи на ньому.

1.3.Наявність можливостей забезпечення учнів під час практичних робіт необхідними приладами, матеріалами.

1.4.Забезпеченість учнів підручниками.

1.6.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.7.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.8.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми з географії, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання географії та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці.

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.1.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.2.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.3.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Відповідність методів і прийомів навчання змісту матеріалу, віковим особливостям учнів, рівню їх фактичної підготовленості та матеріальній базі школи з предмета.

3.1.5. Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань. Співвідношення діяльності вчителя та учнів на уроці.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення географії у профільних класах (групах).

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності (таблиці, креслення, схеми, діаграми, контурні карти, атласи, роздатковий і дидактичний матеріал тощо), технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

3.1.11.Проведення дослідницької роботи на географічному майданчику. Аналіз матеріалів дослідницької роботи учнів, їх узагальнення та використання в навчальному процесі. Ведення календарів погоди.

3.1.12.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

3.1.13.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.1.14.Поєднання викладання з профорієнтаційною роботою, екологічним та економічним вихованням, громадянською освітою.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівських зошитів.

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять, географічного гуртка, клубів, товариств юних любителів географії, експедиційних загонів тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів географії, екскурсій тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з географії, роботі МАН.

4.4.Туристсько-краєзнавча робота в школі. Використання краєзнавчих матеріалів у навчально-виховному процесі.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з географії.

5.3.Рівень сформованості в учнів цілісного географічного образу Землі, картографічної грамотності й культури, умінь практично застосовувати здобуті географічні знання, користуватися джерелами географічної інформації, самостійно шукати, аналізувати і передавати її.

5.4. Рівень розвитку у школярів географічного мислення та вміння логічно викладати свої думки, здатності до співробітництва при виконанні практичних робіт та екскурсій.

5.5.Розуміння доцільності обґрунтування наукового підходу до природокористування, єдності навколишнього середовища, людини та її діяльності в територіальному аспекті.

Економіка

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Забезпеченість учнів підручниками.

1.3.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.4.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.5.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми з економіки інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання економіки та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення економіки у профільних класах.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

3.1.12.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.1.13.Організація вивчення економіки у профільних класах.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.3.Стан ведення учнівських зошитів.

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація курсів за вибором, факультативних занять, економічного гуртка, клубів, товариств юних любителів економіки тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів економіки, екскурсій тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з економіки, роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота в процесі викладання економіки.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з економіки.

5.3.Рівень сформованості в учнів базового рівня економічної грамотності, почуття господарської відповідальності за власне колективне і суспільне майно.

5.4.Рівень усвідомлення необхідності пізнання засобів функціонування економіки, розвитку уміння висловлювати аргументоване міркування з економічних питань, практичного і творчого застосування здобутих економічних знань.

5.5.Готовність школярів у майбутньому обґрунтовано і зважено здійснювати виховний процес у власній родині.

Правознавство

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Забезпеченість учнів підручниками.

1.3.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.4.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.5.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання правознавства та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Використання шкільних лекцій, ділових ігор, організація роботи з текстами нормативно-правових актів (конституцією України, міжнародно-правовими актами, кодексами, іншими законами України)

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення правознавства у профільних класах (групах). Підготовка учнями рефератів.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

3.1.11.Застосування для вироблення навичок аналізу життєвих ситуацій юридичних задач, обговорення учнями з власного досвіду, з творів літератури та мистецтва ситуацій правового характеру. Звертання до публікацій газет, матеріалів інших засобів масової інформації.

3.1.12.Робота з підготовки учнів до життя, набуття ними навичок правомірності поведінки, пошуку шляхів вирішення життєвих ситуацій відповідно до норм права, виховання потреби співставляти свою поведінку з вимогами законів Української держави.

3.1.14.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.3.Стан ведення учнівських зошитів.

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета

4.1.Організація факультативних занять, гуртків, клубів, товариств юних правознавців тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, диспутів, юридичних вечорів, вікторин, конкурсів, тижнів правознавства, організація лекторіїв тощо.

4.3.Результативність учнів в олімпіадах з правознавства, підготовка учнівських наукових робіт.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з правознавства.

5.3.Сформованість в учнів основ системи правових поглядів і переконань, навичок правомірної поведінки, початкових знань з цивільного, сімейного, трудового, кримінального та інших галузей права.

5.4.Ознайомлення учнів з основами конституційного ладу України.

5.5.Готовність учнів діяти в типових життєвих ситуаціях відповідно до норм, виконувати соціальну роль громадянина, глави чи члена сім'ї, робітника, фермера, підприємця, студента чи учня, власника майна тощо.

5.6.Рівень вихованості в учнів переконань необхідності суворого дотримання законів, непримиренності до протиправової поведінки.

Математика

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Забезпеченість учнів підручниками.

1.3.Забезпеченість кабінету роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.5.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.6.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми з математики інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання математики та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення математики у профільних класах.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

3.1.11.Використання історичного матеріалу на уроці.

3.1.12.Робота з:

• забезпечення математичної грамотності школярів;

• розвитку вмінь висловлювати, обґрунтовувати математичні судження і використовувати математичні знання для задоволення пізнавальних і практичних потреб;

• формування в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думки, критичного мислення, здатності відчувати красу ідеї, методу розв'язування задачі або проблеми, таких людських якостей, як наполегливість, сила волі, здатність до переборення труднощів, чесність, працелюбство та ін.;

• виховання алгоритмічної культури як здатності діяти за заданим алгоритмом;

• формування вмінь самостійно конструювати нові алгоритми на основі аналізу й узагальнення послідовності виконуваних операцій і дій, що ведуть до шуканого результату;

• формування понятійного матеріалу.

3.1.13.Роль задач у викладанні математики.

3.1.14.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

3.1.15.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.3.Стан ведення учнівських зошитів (зошити для контрольних робіт, тематичних оцінювань, робочі).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять, математичного гуртка, клубів, товариств юних любителів математики тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів математики, екскурсій тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з математики, роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність, рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня математичної підготовки, вимогам програм з математики (бажано проводити з урахуванням рівня навчальних можливостей школярів).

Інформатика

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Забезпеченість комп'ютерною технікою.

1.2.Склад наявного навчально-методичного та програмного забезпечення.

1.3.Забезпеченість учнів підручниками.

1.4.Забезпеченість навчальними посібниками та дидактичне забезпечення відповідно до переліку літератури, рекомендованої МОН України.

1.5.Систематизація наочних посібників та дидактичного матеріалу.

1.6.Стан зберігання навчально-матеріальної бази.

1.7.Дотримання техніки безпеки.

1.7.1.Наявність акта-дозволу на проведення занять у комп'ютерному класі-кабінеті.

1.7.2.Ознайомлення школярів з правилами техніки безпеки.

1.7.3.Своєчасність проведення інструктажів з техніки безпеки.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання інформатики та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення інформатики у профільних класах.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності.

3.1.10.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

3.1.11.Формування теоретичної бази знань (про інформацію, інформаційні процеси та інформаційні системи, загальні принципи розв'язування задач за допомогою комп'ютера при використанні прикладних програм загального і спеціального призначення, формулювання проблем і постановка задач, побудова відповідних інформаційних моделей, знання основних понять алгоритмізації, загальне уявлення про будову та функціонування комп'ютера, про можливості використання Інтернету).

3.1.12.Вироблення практичних навичок свідомого використання засобів сучасних інформаційно комунікативних технологій у повсякденній навчально-пізнавальній, а потім і професійній діяльності (працювати з системними та прикладними програмними засобами загального призначення: операційними системами, програмами-архіваторами, антивірусними програмами, редакторами текстів, графічними редакторами, електронними таблицями, системами управління базами даних, інформаційно-пошуковими системами, програмами для роботи з електронною поштою; здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет, розв'язувати задачі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій).

3.1.13.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1. Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів)

3.3.Стан ведення учнівських зошитів (зошити для контрольних робіт, тематичних оцінювань, робочі).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація гурткової роботи, клубів, товариств юних любителів інформатики тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів інформатики, екскурсій тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з інформатики, роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів вимогам програм з інформатики (бажано проводити з урахуванням рівня навчальних можливостей школярів).

Блог директора вечерней школы

Страницы

(ч. 2) Заступник директора та організація навчально-виховного процесу у вечірній школі

Комментариев нет:

Отправить комментарий